здобувати

  • 41наживати — а/ю, а/єш, недок., нажи/ти, иву/, иве/ш, док., перех. 1) Поступово збирати, нагромаджувати матеріальні цінності, майно, гроші і т. ін. || Мати, одержувати від чого небудь прибуток, матеріальну вигоду. || Здобувати що небудь у власність; ставати… …

    Український тлумачний словник

  • 42обігравати — ра/ю, ра/єш, недок., обігра/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Здобувати перемогу над ким небудь у якійсь грі; вигравати в кого небудь. 2) Уміло використовувати що небудь (для сценічної гри, дії і т. ін.) …

    Український тлумачний словник

  • 43оволодівати — а/ю, а/єш, недок., оволоді/ти, і/ю, і/єш, док. 1) чим. Захоплювати, брати силою; здобувати. || перен. Повністю захоплювати собою, підкоряти своєму впливові. || тільки док., ким. Вступити в статеві зносини (з жінкою). Оволодівати собою.… …

    Український тлумачний словник

  • 44озброюватися — ююся, юєшся, недок., озбро/їтися, о/юся, о/їшся, док. 1) чим і без додатка. Забезпечувати себе зброєю, військовим спорядженням. || Забезпечувати себе чим небудь для оборони або нападу. 2) чим, перен. Забезпечувати, оснащувати себе засобами,… …

    Український тлумачний словник

  • 45осягати — а/ю, а/єш, недок., осягну/ти і осягти/, осягну/, ося/гнеш; мин. ч. ося/г, осягла/, осягло/; док., перех. 1) Охоплювати, обіймати з усіх боків. || перен. Сприймати в повному обсязі, усвідомлювати. Осягати поглядом. 2) Докладаючи фізичних зусиль,… …

    Український тлумачний словник

  • 46перемога — и, ж. 1) Повний успіх у бою, остаточна поразка військ противника. Орден Перемоги. Парад перемоги. || Успіх у двобої, змаганнях, що закінчуються поразкою супротивника. Перемога в турнірі. 2) перен. Успіх у боротьбі за що небудь, здійснення чого… …

    Український тлумачний словник

  • 47підбиватися — а/юся, а/єшся. недок., підби/тися, підіб ю/ся, підіб є/шся, док., розм. 1) Рухаючись у повітрі, підійматися вгору. || Сунутися, переміщуватися вгору, спереду назад. || Віддалятися від обрію (про сонце, місяць). || перен. Виростати. || безос.,… …

    Український тлумачний словник

  • 48підхоплювати — юю, юєш, недок., підхопи/ти, хоплю/, хо/пиш; мн. підхо/плять; док., перех. і без додатка. 1) Хапати, брати руками або рукою, щоб підняти чи підтримати кого , що небудь. || Схоплювати кого , що небудь у момент льоту, падіння; ловити. || Різко,… …

    Український тлумачний словник

  • 49підчіплювати — юю, юєш, недок., підчепи/ти, чеплю/, че/пиш; мн. підче/плять; док., перех. 1) Чіпляти що небудь до чогось ззаду або знизу. 2) Підхоплюючи і зачіплюючи чим небудь, затримувати, закріплювати і т. ін. 3) перен. Говорити що небудь ущипливе, ставлячи… …

    Український тлумачний словник

  • 50повчитися — чу/ся, чи/шся, док. 1) Навчатися, здобувати освіту якийсь час. 2) Вчитися чого небудь, переймати досвід, уміння, манери і т. ін. якийсь час …

    Український тлумачний словник