зганяти
1зганяти — я/ю, я/єш, зго/нити, ню/, ниш, недок., зігна/ти і розм. зогна/ти, зжену/, зжене/ш, док., перех. 1) Примушувати полишити певне місце; проганяти. || Примушувати переселятися звідки небудь. || Виганяти кого небудь із двору, дому і т. ін. 2) Скидати …
2зганяти — згоняти (зганяти) 1. выганяць, адганяць, праганяць; 2. сплаўляць (па рацэ) …
3зганяти — зганям, няш, Пр. Будити, піднімати після сну. Заран треба мня вчас зганяти, бо ся спізню до фабрикы …
4зганяти — дієслово недоконаного виду …
5вируговувати — вую, вуєш, недок., діал. Виганяти, зганяти …
6завертати — а/ю, а/єш, недок., заверну/ти, ерну/, е/рнеш, док. 1) неперех. Змінювати напрямок руху, робити поворот. 2) неперех., розм. Заходити, заїжджати куди небудь, до кого небудь, повертаючи з дороги. 3) неперех. Мати, утворювати згин, вигин, поворот,… …
7збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… …
8збирати — а/ю, а/єш, недок., зібра/ти, зберу/, збере/ш, док., перех. 1) Складати що небудь докупи, в одне місце. || Складаючи що небудь, брати з собою. || в що, на що. Поміщати куди небудь те, що складається з кількох чи багатьох предметів. 2) Скликати,… …
9зганяння — я, с. Дія за знач. зганяти …
10зганятися — я/ється і зго/нитися, иться, недок. Пас. до зганяти і згонити …
- 1
- 2
