зворот
1зворот — у, ч. 1) Зміна напрямку руху кого , чого небудь; поворот. 2) Місце, в якому дорога, стежка і т. ін. повертає в інший бік; заворот. 3) перен. Зміна у розвитку життя, відносин, розмови і т. ін. 4) Бік, протилежний лицьовому, видимому бокові чого… …
2зворот — [зворо/т] ту, м. (на) т і, мн. тие, т іў …
3зворот — іменник чоловічого роду …
4романізм — у, ч., лінгв. Слово чи мовний зворот, запозичені з романських мов або створені за зразком слів чи зворотів романських мов …
5слов'янізм — у, ч., лінгв. 1) Слово або зворот, що ввійшли у східнослов янські мови з церковнослов янської. 2) Слово або зворот, запозичені неслов янськими мовами з будь якої слов янської …
6що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… …
7як — I я/ка, ч. 1) Велика жуйна рогата тварина, перев. темної масті, з довгою, обвислою по боках шерстю, поширена у високогірних районах Центральної Азії (використовується як в ючна й верхова, а іноді як молочно м ясна тварина). 2) іст. Літак,… …
8утяти — по пироги: «Щоби дійти свого права, треба дзінь дзінь у кишені! А в нас на бідочку, як утяв по пироги, саме того бог має!» (154). Немає сумніву, що пироги в цитованому контексті друкарська помилка замість пороги. Але, мабуть, для багатьох читачів …
9поворот — I = поворіт 1) (місце, де дорога, вулиця тощо повертає, відхиляється вбік), поворіт, зворот, заворот, закрут, вигин, коліно 2) (рух по кривій), поворіт, зворот, заворот, оберт; віраж (літака, автомобіля тощо) II ▶ див. зміна 1), напрям 3) …
10Наизворот — нареч. качеств. обстоят. местн. Не так, как следует; наоборот. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …
