звеличувати
1звеличувати — ую, уєш, недок., звели/чити, чу, чиш і звелича/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Створювати велич кому , чому небудь, сприяти величі, славі когось, чогось. || Робити значнішим кого небудь. 2) Вихваляти, прославляти кого , що небудь. 3) фольк.… …
2звеличувати — дієслово недоконаного виду …
3звеличувати — чую, чуєш, Пр. Уславити, сприяти величі, славі когось …
4величати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Називати кого небудь шанобливим ім ям, підкреслюючи цим свою повагу до нього. || розм. Називати кого небудь ім ям згідно з його чином; титулувати. || ірон. Називати когось яким небудь ім ям, прізвиськом, образливим… …
5звеличати — див. звеличувати …
6звеличити — див. звеличувати …
7звеличування — я, с. Дія за знач. звеличувати 1 3) …
8звеличуватися — уюся, уєшся, недок., звели/читися, чуся, чишся і звелича/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Ставати величним, прославлятися. || Усвідомлювати своє значення. 2) тільки звелича/тися, док. Похвалитися ким , чим небудь, виявити гордість за когось, щось. 3) …
9опоетизовувати — ую, уєш, недок., опоетизува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Поетично зображувати, змальовувати кого , що небудь. || Наділяти кого , що небудь ідеальними рисами; звеличувати …
10освячувати — ую, уєш, недок., освяти/ти, ячу/, я/тиш, док., перех. 1) Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого небудь від гріховності, надання чому небудь святості. 2) перен. Підносити, звеличувати, облагороджувати що небудь. 3) Скріплювати… …
