звеличувати
11піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… …
12підносити — о/шу, о/сиш, недок., піднести/, су/, се/ш, док.; мин. ч. підні/с, несла/, несло/; перех. 1) Взявши в руки або навантаживши на себе, переміщати з місця на місце; доставляти, несучи. 2) Посуваючи вгору або переміщаючи, наближати що небудь до когось …
13посвячувати — ую, уєш, недок., посвяти/ти, ячу/, я/тиш, док., перех. 1) церк. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого небудь від гріховності, надання чому небудь святості; освячувати, святити. 2) перен. Звеличувати, підносити, облагороджувати… …
14прославляти — я/ю, я/єш, недок., просла/вити, влю, виш; мн. просла/влять; док., перех. 1) Робити кого , що небудь славнозвісним, популярним, відомим. || чим. Ставати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь. 2) Звеличувати, вихваляти кого , що небудь …
15самозвеличуватися — уюся, уєшся, недок. Звеличувати себе, свої достоїнства (у 1 знач.), заслуги …
16славити — влю, виш; мн. сла/влять; недок., перех. 1) Звеличувати, прославляти кого , що небудь. || Те саме, що благословляти 3). 2) Оспівувати кого , що небудь, співати на честь когось, чогось. 3) Поширювати недобру славу про кого , що небудь; безчестити,… …
17хвалити — хвалю/, хва/лиш, недок., перех. і без додатка. 1) Висловлювати похвалу, схвалення кому , чому небудь. 2) Звеличувати, прославляти. •• Хвали/ти Бо/га у знач. присудк. сл. добре, гаразд …
18августейон — (грец. священний, звеличувати) Парадне подвір я палацу візантійського імператора. В Константинополі через августейону проходили до головного державного храму собору св. Софії …
19декор — (декоративність) (лат. пристойність; італ. достоїнство) Засіб композиції, спрямований на виявлення суті і посилення виразності художнього твору. Д. архітектурний, як система прикрас екстер єру та інтер єра споруди, може включати в себе елементи… …
20декоративність — декор (декоративність) (лат. пристойність; італ. достоїнство) Засіб композиції, спрямований на виявлення суті і посилення виразності художнього твору. Д. архітектурний, як система прикрас екстер єру та інтер єра споруди, може включати в себе… …
