збірку тощо

  • 1відбувати — а/ю, а/єш, недок., відбу/ти, бу/ду, бу/деш; мин. ч. відбу/в, була/, було/; мн. відбули/; док. 1) перех. Виконувати протягом певного строку яку небудь роботу, повинність, обов язок. || Переносити кару, страждання; терпіти. || Проходити курс чого… …

    Український тлумачний словник

  • 2гірничохімічна промисловість — горнохимическая промышленность mining chemical industry *bergbauchemische Industrie галузь промисловості, що включає видобування, збагачування та первинну переробку апатитової і фосфоритної руд, природних калійних солей та руд, які містять сірку …

    Гірничий енциклопедичний словник

  • 3чистити — I (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), о(б)чищати, очищувати, о(б)чистити, облуплювати, облупити, теребити; об(б)ирати, обібрати (шкаралупу, лушпиння тощо) II ▶ див. каструвати, лаяти 1) …

    Словник синонімів української мови

  • 4зрізувати — ую, уєш і зріза/ти, а/ю, а/єш, недок., зрі/зати, зрі/жу, зрі/жеш, док., перех. 1) Ріжучи, відокремлювати що небудь від чогось (перев. верхню частину). || Спилювати, зрубувати. || Знищувати, змітаючи з поверхні землі (горб, гірку і т. ін.). ||… …

    Український тлумачний словник

  • 5порвати — I ву/, ве/ш, док., перех. 1) Різко смикаючи або надмірно натягуючи, розділити що небудь на шматки; розірвати. || Порушити цілість, суцільність, єдність чого небудь. || Смикнувши, відокремити що небудь прикріплене, приліплене тощо; обірвати. 2)… …

    Український тлумачний словник

  • 6проривати — I а/ю, а/єш, недок., прорва/ти, рву/, рве/ш, док., перех. 1) Пробивати, продавлювати в чому небудь, що рветься, отвір або дірку; продірявлювати. || Розривати, розділяти на частини. || перен. Порушувати (звичайно тишу), заповнюючи все довкола (про …

    Український тлумачний словник

  • 7протирати — а/ю, а/єш, недок., проте/рти, тру/, тре/ш, док., перех. 1) Тручи, робити отвір, дірку в чому небудь, рану на чомусь. || Продірявлювати, псувати що небудь, довго користуючись, носячи на собі. Протерти взуття до дірок. 2) Витираючи, робити чистим,… …

    Український тлумачний словник

  • 8складати — і рідко ісклада/ти, а/ю, а/єш, недок. скла/сти і рідко іскла/сти, складу/, складе/ш, док., перех. і без додатка. 1) Розміщувати що небудь у певному порядку, в одному місці. || Збирати докупи що небудь розкладене, розкидане і т. ін. || у що, як.… …

    Український тлумачний словник

  • 9слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… …

    Український тлумачний словник

  • 10тиква — и, ж. 1) Рослина родини гарбузових. 2) Грушоподібний довгастий або плескуватий плід цієї рослини, що має дуже тверду шкірку; вирощується перев. з декоративною метою. || розм. Посудина для води, зроблена з такого плоду. || зневажл., лайл. Голова.… …

    Український тлумачний словник