збройних сил
61дивізійник — а, ч. Вояк, що перебуває на військовій службі і воює у складі якоїсь дивізії збройних сил …
62дислокація — ї, ж., книжн. 1) Розташування, розміщення збройних сил на певній території. 2) геол. Порушення первинного залягання гірських порід. 3) Зміщення кісток унаслідок переломів. •• Дислока/ція мо/зку зміщення головного мозку внаслідок його деформації …
63комбатанти — ів, мн. У міжнародному праві – особи, які входять до складу збройних сил воюючої країни та беруть безпосередньо участь у воєнних діях …
64легіон — у, ч. 1) У Стародавньому Римі – вища бойова одиниця. 2) У деяких країнах – назва особливих військових частин. •• Інозе/мний легіо/н військове з єднання у складі збройних сил Франції, що комплектується виключно з іноземців і використовується в… …
65мобілі — невідм., мн. Особливі частини збройних сил Франції у 2 й половині 19 ст., що їх комплектували з безробітних і декласованих елементів …
66найманство — а, с. 1) Вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання найманців (у 3 знач.), а також саме використання найманців. 2) Засіб комплектування збройних сил на основі системи найму професіональних військових …
67натівський — а, е. Стос. до НАТО (Організації Північноатлантичного пакту), до його політики і збройних сил. Натівські війська …
68нонкомбатанти — ів, мн. У міжнародному праві – особи, які не входять до складу збройних сил воюючих держав …
69передислокація — ї, ж., книжн. Дислокація збройних сил, яка провадиться заново, по іншому …
70присяга — и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов язань, клятва вірності якій небудь справі. || Урочиста обіцянка, часто підкріплена згадуванням чогось дорогого, священного для того, хто обіцяє. || Запевнення у правдивості сказаного, у… …