збройних сил
51агресія — ї, ж. Неспровокований збройний напад однієї держави на іншу з метою загарбання її території, ліквідації чи обмеження її незалежності. •• Інструмента/льна агре/сія псих. а) агресія, засвоєна в результаті підкріплення відповідних реакцій; б)… …
52армія — ї, ж. 1) Сукупність усіх сухопутних, морських і повітряних збройних сил держави. •• Ді/юча а/рмія війська, які під час війни перебувають на фронті. 2) Сухопутні збройні сили. 3) З єднання, що складається з кількох корпусів або дивізій різних… …
53верховний — а, е. Найвищий, головний. •• Верхо/вна Ра/да назва парламенту України. Верхо/вний головнокома/ндуючий вищий начальник збройних сил держави як під час війни, так і в мирний час. Верхо/вний коміса/р ООН з прав люди/ни міжнародна посадова особа, яка …
54військо — а, с. Збройні сили держави; армія. || Частина збройних сил; озброєний загін. •• Кварця/не ві/йсько іст. наймане військо в шляхетській Польщі в 16 18 ст., що його уряд використовував для придушення народних повстань та охорони державних кордонів …
55військово-промисловий — а, е. Пов язаний з військовою промисловістю. •• Військо/во промисло/вий ко/мплекс об єднання, які виробляють військову продукцію монополій, збройних сил і державно адміністративного апарату …
56воїн-інтервенціоніст — во/їна інтервенціоні/ста, ч. Воїн збройних сил держави агресора, яка вчинила інтервенцію проти іншої суверенної держави …
57воїн-інтернаціоналіст — во/їна інтернаціоналі/ста, ч. Воїн збройних сил дружньої держави, яка допомагає у визволенні іншої держави та її народу …
58гонведи — ве/д, мн. 1) За середньовіччя – назва угорської піхоти. 2) Під час угорської революції 1848 49 рр. – спочатку піхота, а потім уся угорська національна армія. 3) В 1918 49 рр. – назва збройних сил Угорщини …
59демілітаризація — ї, ж. Заборона якій небудь державі мати воєнну промисловість і армію; роззброєння. •• Демілітариза/ція кордо/нів у міжнародному праві – термін, який зазвичай передбачає відведення на основі міжнародного договору збройних сил з деякої території.… …
60демонстрація — ї, ж. 1) Процесія людей на знак вираження яких небудь громадсько політичних настроїв. 2) Дії, вчинки і т. ін., що виражають протест проти кого , чого небудь. 3) Публічний показ чого небудь. 4) Вияв, свідчення чого небудь. 5) Тактичні дії збройних …
