збезчестити
1збезчестити — че/щу, че/стиш, док., перех. 1) Док. до безчестити. 2) Спокусивши, зґвалтувавши, позбавити честі (дівчину, жінку) …
2збезчестити — (позбавити дівочої чести), знеславити, зганьбити, знечестити …
3збезчестити — дієслово доконаного виду …
4полжити — збезчестити, знеславити, збрехати …
5збезчещений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до збезчестити …
6збезчещення — я, с. Дія за знач. збезчестити …
7зганьбити — і рідко ізганьби/ти, блю/, би/ш; мн. зганьбля/ть і рідко ізганьбля/ть; док., перех. Покрити ганьбою, знеславити, збезчестити кого , що небудь …
8знечестити — е/щу, е/стиш, док., перех., рідко. Те саме, що збезчестити …
9обезчещувати — ую, уєш, недок., обезче/стити, е/щу, е/стиш, док., перех., рідко. 1) Неславити, ганьбити. 2) Те саме, що збезчестити 2) …
10побезчестити — е/щу, е/стиш, док. Збезчестити всіх чи багатьох …
- 1
- 2
