за винагороду
1комісія — ї, ж. 1) Уповноважена група осіб для виконання певного доручення чи попередньої розробки будь якого питання. Приймальна комісія. Виборча комісія. •• Зовнішньоторгове/льна арбітра/жна комі/сія постійно діючий третейський суд при торговельно… …
2кредит — I кр едит у, ч. 1) Права сторона бухгалтерського рахунку, де записують усі витрачені цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; прот. дебет. 2) Три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні… …
3нагородити — I = нагороджувати 1) (кого що чим і без додатка дати нагороду кому н., дати що н. у винагороду за певні заслуги тощо), пожалувати (кого чим, кому що); відзначити, відзначати (виділити кого / що н. серед інших похвалою, нагородою тощо);… …
4Мать-героиня (Украина) — У этого термина существуют и другие значения, см. Мать героиня. Мать героиня Оригинальное название Мати героїня Стр …
5агент-делькредере — аге/нта делькре/дере, ч. Агент, який за додаткову винагороду гарантує принципалу надходження купівельної ціни …
6агентський — а, е. Прикм. до агент I 1). •• Аге/нтський до/гові/р цивільно правовий договір, згідно з яким одна сторона (агент) зобов язується за винагороду здійснити за дорученням іншої сторони (принципала) юридичні та інші дії. Аге/нтські опера/ції… …
7андерайтер — а, ч. 1) Маклер, який займається операціями із цінними паперами. 2) Фізична або юридична особа, яка гарантує, за певну винагороду, емітентові цінних паперів їх продаж на ринку на узгоджених умовах …
8відкуп — у, ч. 1) іст. Право на стягання безпосередньо з населення податків на оренду чого небудь, що його надавала держава приватній особі за певну грошову винагороду. || Територія, на якій діяло це право. 2) Те саме, що викуп 2). 3) фін. Припинення… …
9гарувати — I герува/ти і гирува/ти, у/ю, у/єш, недок., заст. 1) неперех. Важко, без відпочинку працювати. 2) перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). 3) неперех. Прямувати. 4) перех. Стягувати, здирати. II у/ю, у/єш, недок., перех., заст. Робити… …
10давати — даю/, дає/ш; мин. ч. дава/в, дава/ла, дава/ло; наказ. сп. дава/й; недок., да/ти, дам, даси/, дасть; дамо/, дасте/, даду/ть; мин. ч. дав, дала/, дало/; наказ. сп. дай; док. 1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь… …
