захоплений
1захоплений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до захопити. || захо/плено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. захо/плений, ного, ч.; захо/плена, ної, ж.Людина, яку взяли у полон, силою затримали, позбавивши волі. 2) у знач. прикм. Дуже радісний; збуджений,… …
2захоплений — дієприкметник …
3знятий — захоплений; знятий цікавістю: зацікавлений [IV] …
4закоханий — а, е. 1) в кого і без додатка. Який кохає кого небудь, закохався (у 1 знач.). || у знач. ім. зако/ханий, ного, ч.; зако/хана, ної, ж. Людина, яка кохає, закохалася. || Який виражає кохання, захопленість. 2) в що, рідко в чому. Який захоплений,… …
5залюблений — а, е, розм. 1) Сповнений любові, пристрасті до кого небудь; закоханий. || Захоплений, зачарований ким , чим небудь. || Який виражає любов до кого , чого небудь, захоплення кимсь, чимсь. 2) Який викликає любов, пристрасть до себе, захоплення,… …
6захопленість — ності, ж. Стан за знач. захоплений 2) …
7захоплено — Присл. до захоплений 2) …
8обожнювач — а, ч. Той, хто дуже захоплений ким , чим небудь; шанувальник …
9одержимий — а, е. 1) Який перебуває в полоні якого небудь почуття, ідеї, пристрасті, настрою і т. ін. 2) у знач. ім. одержи/мий, мого, ч.; одержи/ма, мої, ж., заст. Причинна, божевільна людина. 3) у знач. ім. одержи/мий, мого, ч.; одержи/ма, мої, ж. Той, хто …
10повний — по/вен, вна, вне. 1) У якому немає вільного місця, заповнений до краю. || У якому є, міститься, вміщується порівняно багато кого , чого небудь. || У сполуч. з деякими ім. вживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін. || Не… …
- 1
- 2
