захопити
51зачаровувати — 1) = зачарувати (справляючи надзвичайно приємне враження, викликати почуття захоплення своєю привабливістю, чарівністю), заворожувати, заворожити, чарувати, у[в]чаровувати, у[в]чарувати, захоплювати, захопити, підкоряти, підкорити, покоряти,… …
52охоплювати — I = охопити (кого що про думки, почуття, настрій, стан повністю підкоряти чию н. свідомість, поглинати всю істоту), опановувати, опанувати (кого що, ким чим), обхоплювати, обхопити (кого що), обіймати, обійняти (кого що), обнімати, обняти (кого… …
53переслідувати — 1) (кого що намагаючись наздогнати, захопити тощо); гнатися, гонитися (за ким чим стрімко); ганятися (за ким чим у різних напрямках, не раз) 2) (кого невідступно ходити за ким н.), у[в]в язуватися (за ким), прив язуватися (до кого); чіплятися (до …
54застукати — 1 дієслово доконаного виду почати стукати; початися застукати 2 дієслово доконаного виду застати; захопити розм …
55зачепити — 1 дієслово доконаного виду торкнути; скривдити; поширитися зачепити 2 дієслово доконаного виду захопити; роздобути …
56защипнути — дієслово доконаного виду захопити щипком, щипцями …
57виняти — (місто) полонити, захопити населення міста …
58місто — виняти (місто) полонити, захопити населення міста …
59отехати — (село, місто) захопити, приєднати …
60повиймати — спустошити, захопити …