захопити
41спіймати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Наздогнати, зловити того (те), хто (що) рухається, віддаляється; упіймати, впіймати. || Схопити кого небудь за щось. 2) Захопити яку небудь тварину як здобич, живцем. 3) Вислідивши, розшукавши кого небудь, затримати,… …
42хватонути — ну/, не/ш, док., перех., однокр., розм. Підсил. до хватнути. ||З розмаху, з силою вдарити. || Поспіхом, наспіх захопити, зачерпнути, проковтнути що небудь …
43цілитися — люся, лишся, недок. 1) Мітити, спрямовувати зброю в яку небудь ціль. || Спрямовувати удар, кидок і т. ін. || перен. Спрямовувати свою увагу на що небудь. 2) перев. з інфін., перен., розм. Збиратися, мати намір. || Прагнути заволодіти чим небудь,… …
44чигати — а/ю, а/єш, перех., на кого – що, рідко кого, чого і без додатка. 1) Перебуваючи у певному місці, очікувати появи кого , чого небудь. || Підстерігати кого небудь. || Прагнути захопити чуже майно, посягати на чию небудь власність. || Розраховувати… …
45чіпкий — а/, е/. 1) Здатний, спроможний ухопити, втримати що небудь, вчепитися за кого , що небудь (про руки, лапи, пазурі і т. ін.). || перен., розм. Який прагне захопити, привласнити якнайбільше; загребущий. || Здатний учепитися, ухопитися (про людину) …
46штих — I а/, ч., діал. 1) Палиця з гострим кінцем; гострий кінець, вістря. 2) заст. Спис. II а, ч., діал. Стібок. III а, ч. Шар землі в глибину, що його можна захопити лопатою …
47анектувати — Анектувати: нав язати силою [44 1] приєднати [46 1,XIX] А найменше можна насерйоз брати наших представників, хоч поляки живо поквапились се зробити і в спільній подорожі до Риму або анектувати русинів до себе, або вважать їх згідність з поляками… …
48уняти — Уняти: відібрати [6] схопити, захопити; уняти собі когось: з єднати собі [IV] узяти, схопити [VI] …
49брати — 1) = узяти, взяти (часто зі сл. із собою нести, вести, везти із собою тощо), забирати, забрати; захоплювати, захопити, прихоплювати, прихопити (брати із собою за нагоди, про всяк випадок) 2) (рвати, виривати льон, коноплі тощо), вибирати, вибрати …
50заволодівати — заволодіти (чим узяти собі, у своє користування, володіння), оволодівати, оволодіти, привласнювати, привласнити (що), присвоювати, присвоїти, посідати, посісти, запосідати, запосісти; брати, у[в]зяти (що), забирати, забрати, займати, зайняти,… …
