захопити
21зграбастати — аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що захопити 1) …
22злапати — аю, аєш, док., перех., розм. 1) Схопити (зубами, руками, лапами, в руки) кого , що небудь. 2) Спіймати тварину, птаха як здобич. 3) Знайшовши, натрапивши, затримати, заарештувати того, хто переховується. || Захопити, застати кого небудь на місці… …
23зловити — зловлю/, зло/виш; мн. зло/влять; док., перех. 1) Спіймати, підхопити те, що летить або, кинуте вгору, падає. 2) Погнавшись, наздогнати, схопити того, хто рухається, тікає. || перен. Направивши, навівши фотоапарат, прожектор і т. ін. на те, що… …
24ключовий — I а/, е/. 1) Прикм. до ключ I 1 3), 5), 6), 7), 9). •• Ключові/ зна/ки муз. знаки альтерації, які виставлені біля ключа і вказують на тональність твору або його частин. || Головний, вирішальний. 2) військ. Який дає можливість оволодіти чим небудь …
25микнути — ну/, не/ш, перех., док., діал. Захопити когось силою і швидко відвезти кудись …
26набігати — I наб ігати аю, аєш, док., перех., розм. Багато бігаючи, дістати що небудь або зазнати чогось. || Завагітніти (про неодружену жінку). II набіг ати а/ю, а/єш, недок., набі/гти, біжу/, біжи/ш; мин. ч. набі/г, ла, ло; док. 1) Наскакувати, натикатися …
27наздирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відриваючи або віддираючи, одержувати яку небудь кількість чогось. 2) перен., розм. Захопити силою, привласнити багато чого небудь …
28нападати — I нап адати ає, док. Падаючи, збиратися в якій небудь кількості. II напад ати а/ю, а/єш, недок., напа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) Накидатися на кого , що небудь, щоб захопити, пограбувати, знищити і т. ін. || Накидатися у великій кількості на кого …
29наставлятися — я/юся, я/єшся, недок., наста/витися, влюся, вишся; мн. наста/вляться; док. 1) розм. Звертати свою увагу на кого , що небудь з наміром оволодіти ним, захопити його. || Спрямовувати, скеровувати на кого , що небудь очі, погляд. 2) перен., розм.… …
30переслідувати — ую, уєш, недок., перех. 1) Гнатися слідом за ким небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін. || Висліджувати кого небудь із метою покарання, віддання до суду. 2) Ходити невідступно за ким небудь, супроводити кого небудь скрізь з… …
