затриматися
1затриматися — див. затримуватися …
2затриматися — [затри/матиес а] айус а, айеіс :а, айеіц :а, айуц :а …
3затриматися — див. затримуватися …
4затриматися — дієслово доконаного виду …
5затримуватися — затриматися (перебувати де н. довше, ніж передбачалося / потрібно / можна), баритися, гаятися, загаюватися, загаятися, припізнюватися, припізнитися, наминатися, загрузати, загрузнути …
6зоставляти — я/ю, я/єш, недок., зоста/вити, влю, виш; мн. зоста/влять; док., перех., рідко. 1) Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою, залишати на місці кого , що небудь. || на кого. Вирушаючи кудись, залишати кого , що небудь під чиїмось доглядом.… …
7забуксувати — у/є, док., неперех. 1) Почати буксувати. 2) перен., розм. Зупинитися, затриматися в своєму розвитку, русі вперед …
8загальмовуватися — ується, недок., загальмува/тися, у/ється, док. 1) тільки док. Затриматися, уповільнитися. 2) фізіол. Зазнавати гальмування (у 2 знач.) …
9заґавитися — влюся, вишся; мн. заґа/вляться; док., розм. 1) Зацікавившись, захопившись чим небудь іншим або задумавшись, виявити неуважність до когось, чогось. 2) Затриматися, загаятися де небудь …
10залишати — а/ю, а/єш, недок., залиши/ти, ишу/, и/шиш, док., перех. 1) Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого , що небудь. || Вирушаючи звідкись, класти, поміщати щось де небудь для когось. 2) Віддавати, передавати у чиє небудь користування,… …
