затинати
1затинати — а/ю, а/єш, недок., затну/ти і затя/ти, тну/, тне/ш, док. 1) перех. і без додатка. Ударяти з силою чим небудь гострим, звичайно встромляючи в щось або рубаючи. || Сильно бити кого небудь. •• Затя/ти карб зробити чим небудь гострим зарубку, мітку.… …
2затинати — дієслово недоконаного виду …
3затинати — сцябаць, хвастаць …
4затинати — тинам, наш, 1. Зарізати курку. Затяти куру. 2. Нарізувати позначки на деревах, закарбовувати …
5затинання — я, с. Дія за знач. затинати …
6затнути — див. затинати …
7затяти — див. затинати …
8бити — 1) (по чому, об / у що й без додатка стукаючи, робити удари по чому н., об що н.), гамселити, гатити, гепати, гилити, калатати, дубасити, разити, молотити, у[в]даряти, бацати, стукати, тарахкати, бехати, лупати 2) (кого завдавати ударів кому н.) …
9грати — I 1) (у що, чого й без додатка брати участь у якій н. грі), гратися, бавитися, гуляти(ся) (у що); різатися, дутися (у що) (із запалом, перев. у карти); перекидатися, перекинутися (перев. у карти нашвидку) 2) (на чому, на що, у що й без додатка… …
