засв
1засвітліти — дієслово доконаного виду …
2засвітити — 1 дієслово доконаного виду запалити; почати відбивати світло; з явитися; вдарити засвітити 2 дієслово доконаного виду зіпсувати фотоматеріал …
3засвічувати — 1 дієслово недоконаного виду запалювати засвічувати 2 дієслово недоконаного виду псувати фотоматеріал …
4засвідчити — [засв’і/джчиетие] чу, чиеш; нак. в і/джч, в і/джчтеи …
5засвітитися — [засв іти/тиес а] в ічу/с а, в і/тиес :а, в і/тиец :а, в і/т ац :а; нак. в іти/с а, в іт і/ц :а …
6засвідчувати — засвідчити (юридично оформляти печаткою й підписом документи, підтверджуючи їх правдивість), посвідчувати, посвідчити …
7засвічувати — засвітити (запалювати що н., щоб викликати світіння), світити, запалювати, запалити, розсвічувати, розсвітити …
8засвідчений — дієприкметник …
9засвідчення — іменник середнього роду …
10засвідчити — дієслово доконаного виду …
