засвідчувати
1засвідчувати — дієслово недоконаного виду …
2засвідчувати — ую, уєш, недок., засві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість, правильність чого небудь. || Підписом або печаткою завіряти що небудь. •• Засві/дчувати пова/гу виражати своє шанування кому… …
3засвідчувати — засвідчити (юридично оформляти печаткою й підписом документи, підтверджуючи їх правдивість), посвідчувати, посвідчити …
4засвідчуватися — уюся, уєшся, недок., засві/дчитися, чуся, чишся, док. 1) Одержати підтримку від свідків. 2) тільки недок. Пас. до засвідчувати …
5засвідчити — див. засвідчувати …
6засвідчуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до засвідчувати …
7засвідчування — я, с. Дія за знач. засвідчувати …
8засвідчити — див. засвідчувати …
9присвідчувати — ую, уєш, недок., присві/дчити, чу, чиш, док., перех., діал. 1) Посвідчувати, засвідчувати. 2) Доводити, переконувати …
10увіряти — засвідчувати …
