засвідчувати

  • 21прибивати — а/ю, а/єш, недок., приби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех. і без додатка. Прикріплювати (звичайно цвяхами) до чогось. || Розпинати кого небудь, катуючи, страчуючи. || перев. док. Пронизавши кого небудь кілком, списом і т. ін., притиснути до землі,… …

    Український тлумачний словник

  • 22протестувати — у/ю, у/єш, недок. і док. 1) тільки недок., неперех. Виражати протест проти кого , чого небудь, виступати з протестом. || перен. Бути сповненим рішучої незгоди з ким , чим небудь, невдоволення кимсь, чимсь (про свідомість, думки і т. ін.). 2)… …

    Український тлумачний словник

  • 23розписуватися — уюся, уєшся, недок., розписа/тися, пишу/ся, пи/шешся, док. 1) Ставити свій підпис (перев. для посвідчення чого небудь); підписуватися. || перен., розм. Брати на себе відповідальність за когось або виступати від чийого небудь імені. 2) перен.,… …

    Український тлумачний словник

  • 24скріплювати — юю, юєш і скріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., скріпи/ти, скріплю/, скрі/пиш; мн. скрі/плять; док., перех. 1) чим і без додатка. З єднувати одне з одним, приєднувати одне до одного. || Об єднуючи окремі частини, робити щось цілісним, монолітним. ||… …

    Український тлумачний словник

  • 25легітимуватися — Легітимуватися: засвідчувати особистість [47] …

    Толковый украинский словарь

  • 26протестувати — 1 дієслово недоконаного виду заявляти протест протестувати 2 дієслово недоконаного і доконаного виду офіційно засвідчувати факт несплати за векселем у встановлений термін фін. протестувати 3 дієслово доконаного виду перевірити; здійснити тест …

    Орфографічний словник української мови

  • 27засьвідчати — сьвідчам, чаш, Пр. Засвідчувати, бути свідком чогось; підтверджувати правильність, правдивість чого небудь …

    Словник лемківскої говірки