зарослий
1зарослий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зарости 1), 2) …
2зарослий — [заро/слией] м. (на) слому/ с л ім, мн. с л і …
3зарослий — дієприкметник …
4вівсюгуватий — а, е. Зарослий вівсюгом або змішаний з ним …
5глухий — а/, е/. 1) Який нічого не чує або недочуває. || у знач. ім. глухи/й, хо/го, ч.; глуха/, хо/ї, ж. Той (та), що нічого не чує або недочуває. || перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. 2)… …
6глушина — и/, ж. 1) Зарослий ліс або сад. 2) Віддалені від культурних центрів, малолюдні, тихі місця …
7загущавлений — а, е. Густо зарослий чим небудь …
8загущений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до загустити. || загу/щено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Густо зарослий чим небудь …
9залісений — а, е. 1) спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до залісити. 2) прикм. Зарослий лісом …
10запирієний — а, е. Зарослий пирієм …
