зарозумілість
21пиха — (надмірно висока думка про себе), погорда, зарозумілість, бундючність, пихатість, гонор, чванство, високодумство …
22негордовитий — а, е. Якому не властиві гордовитість, зарозумілість, пиха; простий …
23розкокошитися — шуся, шишся, док., розм. Почати проявляти смішну зарозумілість, запальність; розгарячитися …
24чванство — а, с. Бундючність, зарозумілість, виставляння своїх переваг перед ким небудь …
25бута — пиха, гонор, чванство, гордовитість, зарозумілість; жаль, туга, скорбота …
26бундючитися — (поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), пиндючитися, приндитися, і[и]ндичитися, пишатися, величатися, гордувати, гороїжитися, фанаберитися, гнути кирпу, підіймати носа, високо літати, закопилювати губу,… …
27гордувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Відчувати гордість (у 2 знач.), бути гордим. || Вихваляти кого , що небудь або хвалитися чим небудь; хвастати. 2) Зневажливо, зверхньо ставитись до інших, бути пихатим, зарозумілим. 3) ким, чим. Ставитися до кого , чого… …
28зверхній — я, є. 1) Обернений назовні, зовнішній; прот. внутрішній. Зверхня краса. || Який має місце, діє зовні, за межами чого небудь. 2) Який не зачіпає суті, основи чого небудь. 3) Який виражає зверхність, перевагу кого , чого небудь над кимось, чимось.… …
29розбиратися — а/юся, а/єшся, недок., розібра/тися, розберу/ся, розбере/шся, док. 1) Вникаючи в подробиці чого небудь, розглядаючи щось детально, з ясовувати істину, виносити певне рішення. || Вникаючи в суть, деталі чого небудь, доходити до розуміння чогось.… …
30бутний — Бутний: Бутний: Бундючний, пихатий [XX] Показати стан суспільності на Україні в 1647 р. шляхту, міщан, селян, жидів, козацтво; показати, як шляхта сильна, певна свого панування, бутна, міщанство зайняте наживою і спорами релігійними і ніхто не… …