заподіювати
1заподіювати — дієслово недоконаного виду …
2заподіювати — юю, юєш, недок., заподі/яти, і/ю, і/єш, док., перех. Завдавати чогось, робити кому небудь щось неприємне, тяжке, болюче. || Викликати щось, спричинятися до чого небудь (зазвичай неприємного). •• Заподі/яти собі/ смерть кінчити життя самогубством …
3заподіюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до заподіювати …
4заподіювання — я, с. Дія за знач. заподіювати …
5заподіяти — див. заподіювати …
6ранити — (заподіювати комусь рану, рани; перев. рослини пошкоджувати), зранювати, зранити, у[в]ражати, у[в]разити; різати, розрізувати, розрізати, підрізувати, підрізати, підрізати, розтинати, розтяти, розітнути, розсікати, розсікти, сікти, підсікати,… …
7надавлювати — юю, юєш, недок., надави/ти, давлю/, да/виш; мн. нада/влять; док. 1) перех. і неперех.Натискувати на що небудь. || Стискаючи руками або налягаючи тілом, заподіювати фізичну незручність, біль. || перех. Торкаючись чого небудь, заподіювати біль;… …
8загроза — и, ж. 1) Груба, зухвала обіцянка заподіяти яке небудь зло, неприємність; погрожування, нахваляння. || жарт., рідко. Обіцянка зробити що небудь незвичайне, на диво комусь. 2) чого. Можливість або неминучість виникнення чогось небезпечного,… …
9завдавати — завдати (чинити кому н. щось неприємне), спричиняти, спричинити, заподіювати, заподіяти …
10спричиняти — спричинити (що бути причиною появи чого н.), спричинювати, породжувати, породити, викликати, викликати, зумовлювати, зумовити, давати, дати, приносити, принести, нести, сіяти; приводити, привести (до чого доводити до яких н. наслідків, зазв.… …
