заплутаний
1заплутаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до заплутати. || заплу/тано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен. Складний, важкий для сприйняття …
2заплутаний — [заплу/танией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …
3заплутаний — 1 дієприкметник від: заплутати заплутаний 2 прикметник складний …
4заморочливий — а, е. Пов язаний із заморокою (у 1 знач.); морочливий, клопітний. Заморочлива справа. || Заплутаний, складний …
5заплутаність — ності, ж. Абстр. ім. до заплутаний …
6заплутано — Присл. до заплутаний 2) …
7каверзний — а, е, розм. 1) Який містить каверзу; заплутаний, складний. 2) Схильний чинити каверзу; підступний (про людину) …
8переплутаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до переплутати. 2) у знач. прикм. Безладно переплетений; заплутаний. 3) у знач. прикм. В якому все порушилося, перемішалося …
9плутаний — а, е. 1) Який безладно переплівся, заплутався; заплутаний. Плутані пасма волосся. || Який безладно перетинається, перехрещується один з одним (про вулиці, стежки і т. ін.). 2) Такий, у якому важко розібратися; суперечливий, неясний. 3) розм. Який …
10премудрий — а, е, також у сполуч. зі сл. мудрий, заст., уроч. 1) Який має дуже великі розумові здібності. || у знач. ім. прему/дрий, рого, ч. Дуже мудра людина. || ірон. Дуже хитрий або нерозумний. 2) Сповнений глибокої, надзвичайної мудрості. || розм.… …
- 1
- 2
