запилити
1запилити — I лю/, ли/ш, док. 1) перех. Вкрити пилом що небудь. 2) неперех., рідко. Здійняти куряву. II див. запилювати II …
2запилити — 1 дієслово доконаного виду вкрити пилом запилити 2 дієслово доконаного виду здійснити запилювання …
3запилити — пилю, лиш, Пр. Див. запиляти, запилювати …
4запилений — I а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до запилити I 1). 2) у знач. прикм.Насичений пилом (про повітря і т. ін.). II а, е, бот. Дієприкм. пас. мин. ч. до запилити II …
5закурити — I див. закурювати. II и/ть і закурі/ти, закури/ть і рідко закурі/є, док. 1) Почати диміти, виділяти дим чи ароматичну речовину; задиміти. 2) Огорнутися здійнятою курявою, здійнятим із землі снігом і т. ін., запилити. 3) тільки закурі/ти. Вкритися …
6запилення — я, с., бот. Дія за знач. запилити II …
7закурити — 1 дієслово доконаного виду запилити; закоптити; запалити закурити 2 дієслово доконаного виду почати диміти, пилити тощо …
