заможний
1заможний — а, е. Який володіє значними матеріальними цінностями, має велике майно; багатий. || Який характеризується достатком. || у знач. ім. замо/жний, ного, ч.; замо/жна, ної, ж. Людина зі значними достатками …
2заможний — [замо/жнией] м. (на) ному / н ім, мн. н і …
3заможний — (який живе в достатку, має достатки), забезпечений, статечний, маєтний, грошовитий, багатенький, багатий …
4заможний — прикметник …
5достатній — заможний …
6статечний — заможний, серйозний, сталий певний, стійкий, постійний, надійний …
7багатий — а, е. 1) Який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний; прот. бідний. 2) на що, чим. Який має багато, в достатку чого небудь. •• Бага/тий ве/чір вечір напередодні Різдва, коли виставляють на стіл багато різних страв. Чим …
8братчик — а, ч. 1) Член товариства, компанії; товариш. 2) Член братства (у 1 знач.). || Член козацької Січі; січовик. 3) іст. Заможний ремісник, повноправний член цеху. 4) діал. Братик …
9господар — я, ч. 1) Той, хто займається господарством, хто веде господарство. 2) чого і без додатка. Те саме, що власник 1). || Приватний наймач робочої сили. || заст. Заможний селянин. 3) чого, перен. Повновладний розпорядник. 4) Глава сім ї, господарства …
10достатній — я, є. 1) Який задовольняє що небудь або відповідає яким небудь потребам. || Обґрунтований належною мірою, переконливий. 2) діал. Заможний …
