залякувати
1залякувати — ую, уєш, недок., заляка/ти, а/ю, а/єш, док., перех. Викликати в кого небудь страх, переляк; робити кого небудь боязким, лякливим …
2залякувати — залякати (викликати в кого н. почуття занепокоєння, тривоги, страху, повідомляючи щось, погрожуючи чимсь), страхати, страшити, лякати, погрожувати …
3залякувати — дієслово недоконаного виду …
4тероризувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Залякувати терором, насильством; застосовувати терор, насильство. 2) Залякувати чим небудь, домагаючись потрібних свідчень, дій і т. ін …
5лякати — I (спричиняти почуття страху, переляку), страхати, страшити, погрожувати, сполохувати, сполохати, полохати, жахати Пор. залякувати II ▶ див. залякувати, полохати 1) …
6грозити — грожу/, гро/зиш, недок. 1) Попереджати з погрозою про покарання; погрожувати. || Робити загрозливий жест. 2) Містити яку небудь загрозу, небезпеку; загрожувати. 3) перен. Лякати своєю близькістю, можливістю здійснення. || Залякувати чим небудь …
7залякати — див. залякувати …
8залякуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до залякувати …
9залякування — я, с. Дія за знач. залякувати …
10залякуватися — уюся, уєшся, недок., заляка/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Відчувати страх, переляк; ставати боязким, лякливим. 2) тільки недок. Пас. до залякувати …
- 1
- 2
