закріпляти
1закріпляти — дієслово недоконаного виду …
2закріпляти — див. закріплювати …
3закріпляти — див. закріплювати …
4закріплювати — I = закріпляти, закріпити (за допомогою кріплення робити щось стійким, нерухомим), кріпити, заплішувати, заплішити; фіксувати, зафіксовувати, зафіксувати (у певному положенні) II ▶ див. зміцнювати 1), прикріплювати 1) …
5закріпляння — я, с. Дія за знач. закріпляти …
6закріпляючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до закріпляти …
7закріплювати — юю, юєш і закріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., закріпи/ти, плю/, і/пиш; мн. закрі/плять; док., перех. 1) Використовуючи яке небудь кріплення, робити стійким, нерухомим. || Міцно приєднувати, прив язувати до чого небудь. || Вростаючи в ґрунт,… …
8чіпляти — я/ю, я/єш, недок., перех. 1) Прикріплювати що небудь до чогось, використовуючи гак, виступ, сучок і т. ін. || Хапати щось чим небудь гострим, загнутим і т. ін. 2) Те саме, що вішати 1). || Приладнувати, закріплювати щось на кому , чому небудь;… …
9зміцнювати — зміцнити 1) (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), укріплювати, укріпляти, укріпити, утверджувати, утвердити, посилювати, посилити, скріплювати, скріпляти, скріпити; закріплювати, закріпляти, закріпити (роблячи тривалим, постійно чинним);… …
10прикріплювати — 1) = прикріпляти, прикріпити (до чого міцно, надійно приєднувати що н. до чогось), закріплювати, закріпляти, закріпити (на чому), прилаштовувати, прилаштувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, приладжувати, приладити, приробляти,… …
