закріплювати
1закріплювати — дієслово недоконаного виду …
2закріплювати — юю, юєш і закріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., закріпи/ти, плю/, і/пиш; мн. закрі/плять; док., перех. 1) Використовуючи яке небудь кріплення, робити стійким, нерухомим. || Міцно приєднувати, прив язувати до чого небудь. || Вростаючи в ґрунт,… …
3закріплювати — I = закріпляти, закріпити (за допомогою кріплення робити щось стійким, нерухомим), кріпити, заплішувати, заплішити; фіксувати, зафіксовувати, зафіксувати (у певному положенні) II ▶ див. зміцнювати 1), прикріплювати 1) …
4закріплюватися — ююся, юєшся і закріпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., закріпи/тися, іплю/ся, і/пишся; мн. закрі/пляться; док. 1) Використовуючи яке небудь кріплення, набувати стійкого положення, ставати нерухомим. 2) Зміцнюючись, утверджуватися на довгий час,… …
5закріплювання — я, с. Дія за знач. закріплювати і закріплюватися …
6закріпити — див. закріплювати …
7закріплюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до закріплювати …
8закріплюючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до закріплювати …
9закріпляти — див. закріплювати …
10закріпити — див. закріплювати …
