закріплювати

  • 61заґвинчувати — заґвинтити (закріплювати / доводити до потрібного положення, обертаючи за ґвинтовою наріззю), закручувати, закрутити, зашрубовувати, зашрубувати, шрубувати; підґвинчувати, підґвинтити, підкручувати, підкрутити, підтягати, підтягти (додатково) …

    Словник синонімів української мови

  • 62закопувати — закопати 1) (кого що в що, у чому й без додатка зробивши заглиблення й поклавши в нього кого / що н., закидати зверху чимось сипким), заривати, зарити, загрібати, загребти, у[в]копувати, у[в]копати, у[в]ривати, у[в]рити, у[в]грібати, у[в]гребти… …

    Словник синонімів української мови

  • 63обкручувати — I = обкрутити (чим, навколо чого закріплювати щось витке навколо кого / чого н.), обмотувати, обмотати, обвивати, обвити, оповивати, оповити, обводити, обвести, обплутувати, обплутати; у[в]кручувати, у[в]крутити (міцно) II ▶ див. обвити, обманути …

    Словник синонімів української мови

  • 64оправляти — I = оправити (зшиваючи сторінки книжок, зшитків тощо, уставляти їх у тверду оправу й закріплювати в ній), переплітати, переплести II ▶ див. поправляти I, упорядкувати I …

    Словник синонімів української мови

  • 65укручувати — 1) = вкручувати, укрутити, вкрутити (обертаючи щось, уводити, уставляти всередину чого н. закріплювати в чомусь), у[в]вертати, у[в]вернути, у[в]вірчувати, у[в]вертіти, у[в]ґвинчувати, у[в]ґвинтити 2) = вкручувати див. обкручувати …

    Словник синонімів української мови

  • 66уставляти — 1) = вставляти, уставити, вставити (закріплювати в чому н.), у[в]правляти, у[в]правити 2) = вставляти, уставити …

    Словник синонімів української мови

  • 67вмазувати — 1 дієслово недоконаного виду мазанням закріплювати вмазувати 2 дієслово недоконаного виду забруднювати …

    Орфографічний словник української мови

  • 68умазувати — 1 дієслово недоконаного виду забруднювати розм. умазувати 2 дієслово недоконаного виду мазанням закріплювати …

    Орфографічний словник української мови

  • 69з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі …

    Словник синонімів української мови

  • 70вробляти — I (уробля/ти), я/ю, я/єш, вро/блювати (уро/блювати), юю, юєш, недок., вроби/ти (уроби/ти), вроблю/, вро/биш, док., перех. Вставляти в що небудь, закріплюючи; укріплювати. II див. уробляти I …

    Український тлумачний словник