закричати
1закричати — чу/, чи/ш, док. 1) неперех.Почати кричати; загаласувати, залементувати. || Почати видавати різкі пронизливі звуки (про птахів, тварин). 2) перех. і без додатка. Голосно вигукнути. 3) неперех., на кого. Почати лаятись, гримати. 4) перех., рідко.… …
2закричати — дієслово доконаного виду …
3заволати — а/ю, а/єш, док. Почати волати; закричати. || уроч. Звернутися до кого небудь з проханням, закликом і т. ін. || по кому, розм. Те саме, що заголосити …
4загуркотати — очу/, о/чеш, загуркоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Підсил. до загуркати. 2) Почати гучно, з гуркотом стріляти (про кулемети, гармати і т. ін.). 3) З шумом, гуркотом піти, побігти, поїхати і т. ін. || безос. 4) Голосно заговорити, закричати …
5заґелґотати — о/че і заґелґоті/ти, оти/ть, док. 1) Підсил. до заґелґати. 2) перен., розм. Почати голосно, збуджено говорити; закричати, загомоніти …
6закректати — екчу/, е/кчеш, док. 1) Почати кректати, видаючи горлові уривчасті звуки, схожі на стогін (від фізичного напруження, болю і т. ін.). 2) Неголосно, уривчасто закричати, видаючи характерні звуки (про птахів, жаб і т. ін.) …
7заревіти — і заревти/, ву/, ве/ш, док. 1) Почати ревіти, ревти, видавати протяжні голосні звуки (про тварин). || Почати утворювати звуки, схожі на ревіння тварин (про вітер, море і т. ін.). || безос. || Почати утворювати дуже сильні протяжні звуки (про… …
8засвистіти — ищу/, исти/ш, док. 1) Почати свистіти, видавати свист (у 1 знач.). || Почати утворювати свист за допомогою свистка, дудочки і т. ін. 2) Заспівати або закричати, видаючи свистячі звуки (про птахів, тварин). 3) Почати свистіти, утворювати свистячі… …
9заскавучати — і заскавча/ти, чу/, чи/ш, док. 1) Завищати, виявляючи радість, задоволення (про собаку). || Почати скавучати, скавчати, жалібно завити (про собаку). || перен., зневажл. Жалібно закричати, заплакати (про людину). 2) перен. Почати видавати високі,… …
10заячати — чу/, чи/ш, док. 1) Почати ячати; закричати (про лебедів і деяких інших птахів). 2) Почати кричати, галасувати (про людей) …
- 1
- 2
