законом
1законом — определяться законом • субъект, зависимость, контроль охраняться законом • субъект, содействие, защита …
2закономірний — прикметник …
3закономірність — іменник жіночого роду …
4закономірно — прислівник незмінювана словникова одиниця …
5законом для себя считать — (иноск.) обязательным, не допускающим возражений Ср. (Она) была влюблена до безумия, каждое слово его считала законом для себя. Писемский. Фанфарон. Ср. Для старика была закон Ее младенческая воля. А.С. Пушкин. Бахчисарайский фонтан. См. в закон… …
6закономірність — ності, ж. 1) Властивість за знач. закономірний. 2) Об єктивно існуючий, постійний і необхідний взаємозв язок між предметами, явищами або процесами, що випливає з їхньої внутрішньої природи, сутності; закон (у 4 знач.). || Основне положення якої… …
7закономірно — Присл. до закономірний. || у знач. присудк. сл …
8Законом для себя считать — Закономъ для себя считать (иноск.) обязательнымъ, не допускающимъ возраженій. Ср. (Она) была влюблена до безумія, каждое слово его считала закономъ для себя. Писемскій. Фанфаронъ. Ср. Для старика была законъ Ея младенческая воля. А. С. Пушкинъ.… …
Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
9закономірний — а, е. Який відбувається відповідно до законів природи або суспільства, зумовлений цими законами …
10закономірність — [законоум’і/рн іс т ] нос т і, ор. н іс т у …
