зазіхати
1зазіхати — дієслово недоконаного виду …
2зазіхати — а/ю, а/єш, недок., зазіхну/ти, ну/, не/ш, док., на що. Пристрасно бажати, намагатися захопити, привласнити що небудь. || Намагатися позбавити чого небудь, завдати шкоди …
3зазіхання — я, с. Дія за знач. зазіхати …
4зазіхнути — див. зазіхати …
5позіхати — а/ю, а/єш, недок. 1) Мимовільно глибоко вдихати повітря широко відкритим ротом і зразу ж видихати його (за бажання спати, за втоми і т. ін.). || рідко. Те саме, що зітхати 1). 2) чим і без додатка, перен. Бути розкритим, показувати, виявляти… …
6важити — 1) (мати певну вагу), заважувати, заважити, тягнути, тягти 2) (визначати вагу чого н.), зважувати, зважити, виважувати, виважати, виважити 3) (відігравати певну роль, бути важливим для когось), значити, означати, мати значення, мати вагу 4) (на… …
7важити — жу, жиш; наказ. сп. важ; недок. 1) неперех. Мати певну вагу. 2) неперех., перен. Мати значення; значити. 3) перех. Визначати вагу чого , кого небудь. 4) неперех., на кого – що. Розраховувати, сподіватися мати своїм. || Замірятися, зазіхати. 5)… …
8важитися — жуся, жишся; наказ. сп. ва/жся; недок. 1) Визначати свою вагу, важити себе. 2) з інфін., перен. Насмілюватися щось робити, зважуватися на щось. 3) на кого. Замірятися, зазіхати. 4) Пас. до важити 3) …
9заритися — I зар итися див. зариватися I. II з аритися рюся, ришся, діал. Зазіхати …
10квапитися — плюся, пишся; мн. ква/пляться; недок. 1) Старатися, намагатися робити що небудь швидше; поспішати, хапатися; прот. гаятися. || з інфін. Мати бажання, прагнути щось робити. 2) на кого – що. Мати бажання до чого небудь; спокушатися ким , чим… …
- 1
- 2
