заземлення

  • 1заземлення — я, с., ел., радіо. 1) Дія і стан за знач. заземлити. •• Захисне/ зазе/млення навмисне з єднання з землею металевих частин, які можуть опинитися під напругою. Робо/че зазе/млення заземлення нейтралі джерела струму або будь якої точки електричного… …

    Український тлумачний словник

  • 2заземлення — іменник середнього роду …

    Орфографічний словник української мови

  • 3заземлення — заземление grounding *Erden, Erdanschluss – 1) Провідник чи декілька провідників, що розміщені у землі або на поверхні землі з метою встановлення електричного з єднання між пристроєм та землею. 2) Власне дія встановлення заземлюючого провідника.… …

    Гірничий енциклопедичний словник

  • 423.100.99 — Інші елементи гідравлічних та пневматичних систем ГОСТ 16770 86 Баки для объемных гидроприводов и смазочных систем. Общие технические требования. Взамен ГОСТ 16770 71 ГОСТ 19587 74 Передачи гидродинамические. Термины и определения ГОСТ 19749 84… …

    Покажчик національних стандартів

  • 5вимірювач — а, ч. 1) Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого небудь. Радіолокаційний вимірювач. •• Вимі/рювач загаса/ння прилад для вимірювання загасання або послаблення опору чи сили струму. Вимі/рювач зазе/млення прилад для… …

    Український тлумачний словник

  • 6жила — I и, ж. 1) Судина, якою тече кров у тілі людини чи тварини. 2) Міцна сполучна тканина, що прикріплює м язи до кісток; сухожилля. 3) гірн. Тріщина земної кори, заповнена якоюсь гірською породою, а також сама гірська порода в тріщині. 4) тех.… …

    Український тлумачний словник

  • 7заземлювальний — а, е. Який використовується, призначений для заземлення …

    Український тлумачний словник

  • 8заземлювач — а, ч., ел., радіо. Будь який металевий провідник у вигляді труби, пластини, дроту, що використовується для заземлення. •• Групови/й зазе/млювач два і більше з єднаних між собою стрижневих заземлювачів. Приро/дний зазе/млювач електропровідні… …

    Український тлумачний словник

  • 9трансформатор — а, ч. 1) Перетворювач чого небудь з одного виду, стану в інший вид, стан. 2) В електротехніці – пристрій для перетворення параметрів (амплітуд і фаз) напруг і струмів. || Прилад для збільшення або зменшення напруги змінного струму. ••… …

    Український тлумачний словник

  • 10аероелектророзвідка — аэроэлектроразведка aerial prospecting by electric methods elektrische Luftaufnahme, Aerogeoelektrik, aerogeoelektrische Erkundungsmethode один з напрямків аерогеофізичної розвідки. Оснований на дослідженні природних або електромагнітних полів,… …

    Гірничий енциклопедичний словник