зажурити
1зажурити — урю/, у/риш, док., перех. Навіяти кому небудь, викликати у когось журбу, смуток …
2зажурити — дієслово доконаного виду …
3зажурений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зажурити. 2) у знач. прикм. Засмучений, сумний. || Який виражає зажуру, сум. || Пройнятий, сповнений зажурою, сумом; тужливий. Зажурений голос …
4зафрасувати — Зафрасувати: зажурити, збентежити [48] зафрасувало: зажурило, збентежило [XX] Се мене трохи зафрасувало, на другий день іду я до Парт. і питаю його, як стоїть діло? [XX] …
5зафрасувати — сую, суєш, Ол. Зажурити, затурбувати, забезпокоїти …
6страпляти — страплям, ляш, Ол. Зажурити, зажурювати …
