задубілий
1задубілий — дієприкметник …
2задубілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до задубіти. 2) у знач. прикм. Який задубів, став твердим, жорстким. 3) у знач. прикм. Який утратив гнучкість, рухливість …
3задубілість — лості, ж. Стан за знач. задубілий 2), 3) …
4задубіло — Присл. до задубілий 3) …
5закоценілий — (192) задубілий [MО,V] …
6нерухомий — 1) (який не рухається, лишається в тому самому положенні), непорушний, незрушний, завмерлий, застиглий; закляклий, закам янілий, скам янілий, задерев янілий, заціпенілий, закостенілий, помертвілий (про людину, частини її тіла та про тварину який… …
7мерзлий — 1) (затверділий від морозу), замерзлий, змерзлий; приморожений (злегка) 2) (який загинув / дуже застиг від морозу), замерзлий, змерзлий, задубілий, одубілий …
8холодний — 1) (який має низьку / відносно низьку температуру), зимний; студений (дуже холодний); крижаний, льодовитий (як лід); морозний (з морозом); нетоплений (про приміщення, піч, грубу, у яких не топили); прохололий, простиглий (який утратив тепло);… …
