загоюватися
1загоюватися — юється, недок., заго/їтися, о/їться, док. Переставати ятритися, боліти; заживати, виліковуватися …
2загоюватися — дієслово недоконаного виду …
3загоїтися — див. загоюватися …
4загоювання — я, с. Дія за знач. загоювати і стан за знач. загоюватися …
5заживати — I а/є, недок., зажи/ти, иве/, док. Загоюватися, виліковуватися, ставати здоровим. || Затягуватися шкірою, зарубцьовуватися (про рану). II а/ю, а/єш, недок., зажи/ти, иву/, иве/ш, док., перех., розм. 1) Споживати, їсти, пити що небудь постійно,… …
6заліковуватися — ується, недок., залікува/тися, у/ється, док. 1) Загоюватися внаслідок лікування (про рану, виразку і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до заліковувати 1) …
7затягатися — I а/юся, а/єшся і рідше затя/гуватися, уюся, уєшся, недок., затягти/ся і затягну/тися, тягну/ся, тя/гнешся; мин. ч. затя/гся, ла/ся, ло/ся і затягну/вся, ну/лася, ну/лося; док. 1) розм. Заходити, забиратися куди небудь далеко. 2) Курячи,… …
8згоюватися — юється, недок., зго/їтися, зго/їться, док., діал. Загоюватися …
9підживати — I а/є, недок., піджи/ти, иве/, док., розм. Трохи заживати, загоюватися. II а/ю, а/єш, недок., піджи/ти, иву/, иве/ш, док. 1) розм. Те саме, що піджина/тися. 2) рідко. Збільшуватися, прибувати …
10рубцюватися — ю/ється, недок. Загоюватися, лишаючи слід у вигляді рубця (у 2 знач.) (про рану, виразку і т. ін.) …
- 1
- 2
