загарбання
1загарбання — (захоплення чужої території), підкорення; завоювання, інтервенція (уведення військ до чужої країни); окупація (тимчасове захоплення чужої території); анексія (насильницьке приєднання чужої території); експансія (політика загарбання чужої… …
2загарбання — я, с. Дія за знач. загарбати …
3загарбання — іменник середнього роду …
4агресія — ї, ж. Неспровокований збройний напад однієї держави на іншу з метою загарбання її території, ліквідації чи обмеження її незалежності. •• Інструмента/льна агре/сія псих. а) агресія, засвоєна в результаті підкріплення відповідних реакцій; б)… …
5ангарія — ї, ж. 1) У Стародавньому Римі та середньовічних державах Західної Європи – візницька та деякі інші відробіткові повинності. 2) Загарбання воюючими державами у своїх портах торговельних суден нейтральних країн для використання їх у воєнних цілях …
6анексія — ї, ж. Насильне приєднання, загарбання якоюсь державою іншої країни або частини її території …
7аншлюс — у, ч. Політика загарбання Австрії Німеччиною, що проводилася після першої світової війни …
8грабіж — бежу/, ч. 1) Розбійницьке загарбання володінь, викрадення чужого майна; грабунок. 2) перен. Нещадна експлуатація, збиткові угоди; побори, здирство …
9загарбницький — а, е. Прикм. до загарбник. Загарбницькі орди. || Який здійснюється з метою загарбання. || Пов язаний із загарбництвом …
10загарбницький — (перев. про політику, війну тощо який здійснюється з метою загарбання), завойовницький, аґресивний, грабіжний, грабіжницький, завойовний, інтервенціоністський, анексіоністський, експансіоністський …
- 1
- 2