заволодіння

  • 1заволодіння — я, с. Дія за знач. заволодіти …

    Український тлумачний словник

  • 2заволодівати — заволодіти (чим узяти собі, у своє користування, володіння), оволодівати, оволодіти, привласнювати, привласнити (що), присвоювати, присвоїти, посідати, посісти, запосідати, запосісти; брати, у[в]зяти (що), забирати, забрати, займати, зайняти,… …

    Словник синонімів української мови

  • 3заволодівати — а/ю, а/єш, недок., заволоді/ти, і/ю, і/єш, док., чим. 1) Брати у своє володіння, привласнювати. || Повністю захоплювати ініціативу в чому небудь, привертати увагу, зацікавлюючи чимось. 2) перен. Опановувати, охоплювати кого , що небудь. ||… …

    Український тлумачний словник

  • 4Савченко-Бельский — Савченко Бельский, Владимир Александрович Владимир Александрович Савченко Бельский укр. Володимир Олександрович Савченко Більський 14 июня 1867(18670614) 21 сентября 1955 …

    Википедия

  • 5Савченко-Бельский, Владимир Александрович — Владимир Александрович Савченко Бельский укр. Володимир Олександрович Савченко Більський …

    Википедия

  • 6апропріація — ї, ж. Привласнення, заволодіння …

    Український тлумачний словник

  • 7шахрайство — а, с. 1) Хитрий і спритний обман; крутійство, ошуканство. 2) Заволодіння індивідуальним майном громадян або набуття права на майно шляхом обману чи зловживання довірою …

    Український тлумачний словник

  • 8рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… …

    Український тлумачний словник

  • 9посідати — I а/ю, а/єш, недок., посі/сти, ся/ду, ся/деш, док., перех. 1) Брати у своє володіння, привласнювати що небудь, заволодівати чимсь. || тільки недок. Мати що небудь у своїй власності, володіти чимсь. || тільки недок., перен. Мати від природи якісь… …

    Український тлумачний словник

  • 10проймати — а/ю, а/єш, недок., пройня/ти, пройму/, про/ймеш, док., перех. і без додатка. 1) Робити в чомусь отвір, наскрізну рану (перев. гострим предметом, кулею і т. ін.). || перен. Проникати, проходити крізь що небудь (про проміння світла). || перен.… …

    Український тлумачний словник