завзято
1завзято — 1) Присл. до завзятий 3), 4). 2) присл., рідко. Дуже, сильно …
2завзято — [заўз’а/то] присл …
3завзято — прислівник незмінювана словникова одиниця …
4ЗАВЗЯТЫЙ — В составе лексики русского литературного языка находится некоторое количество украинизмов и белоруссизмов. Эта родственная примесь до сих пор еще не подвергалась тщательному историко лингвистическому анализу. Разные слои ее не выделены. В… …
5видзвонювати — юю, юєш, видзвоня/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/дзвонити, ню, ниш, док. 1) тільки недок., неперех.Дзвонити зі старанністю, завзято, весело або раз у раз, час від часу. 2) перех. Дзвонячи, відтворювати яку небудь мелодію, подавати сигнал і т. ін. 3)… …
6доскіпуватися — уюся, уєшся, недок., доскіпа/тися, а/юся, а/єшся, док., розм. 1) Використовувати що небудь як привід для звинувачення, докору і т. ін.; присікуватися. 2) перен. Наполегливо, завзято вивідувати що небудь, дізнаватися про щось; дошукуватися …
7завзятець — тця, ч. Той, хто завзято бореться, діє, працює і т. ін …
8заповзятися — візьму/ся, ві/зьмешся, док. 1) з інфін.Поставити собі за мету зробити що небудь. 2) з інфін. і без додатка. Розпочати що небудь робити, енергійно взятися до якоїсь справи. || на кого, проти кого, розм. Завзято діяти, намагаючись нашкодити кому… …
9затинати — а/ю, а/єш, недок., затну/ти і затя/ти, тну/, тне/ш, док. 1) перех. і без додатка. Ударяти з силою чим небудь гострим, звичайно встромляючи в щось або рубаючи. || Сильно бити кого небудь. •• Затя/ти карб зробити чим небудь гострим зарубку, мітку.… …
10мужньо — Присл. до мужній 1); хоробро, завзято …
- 1
- 2