забитий
1забитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до забити 1 6). •• Заби/те мі/сце мед. закрите механічне пошкодження тканин або органів без видимого порушення їхньої анатомічної цілісності; супроводжуються крововиливами, некрозом, розміжченням, асептичним… …
2забитий — (ворог): запеклий, завзятий [XII] …
3забитий — у знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), заморочений, отупілий, сліпий, затурканий; загнаний, заляканий (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким / чим н.) …
4забитий — дієприкметник …
5загнаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до загнати. || за/гнано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Змучений, украй виснажений гонитвою або переслідуванням (про коней, звірів). 3) у знач. прикм., перен. Забитий, заляканий …
6клепало — а, с. 1) Молот або молоток для клепання. 2) Шматок заліза (часто забитий у колоду), на якому клепають що небудь. 3) рідко. Те саме, що калатало. 4) заст. Било (див. било I 1)) …
7клинець — кли/нця/, ч. 1) Зменш. пестл. до клин. •• Клинці/ підбива/ти а) (до кого) залицятися; б) (під кого) інтригувати проти кого небудь. 2) діал. Забитий у стіну кілочок для вішання чого небудь …
8клинок — нка/, ч. 1) Зменш. до клин. 2) Те саме, що лезо. || Про шаблю, кинджал і т. ін. 3) діал. Забитий у стіну кілочок для вішання чого небудь …
9ключка — и, ж. 1) Дерев яний або металевий гак із довгим держаком для діставання, витягування чогось. || Металевий прут із загнутим кінцем для вимішування чого небудь. 2) Забитий у стіну кілочок або гачок для вішання одягу тощо. 3) спорт. Палиця з… …
10побитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до побити 2 9). || у знач. прикм. || поби/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Убитий, забитий (про багатьох). || перен. Зневірений, знесилений, пригнічений. 3) у знач. прикм. Розбитий, розколотий на шматки.… …
- 1
- 2
