забаламучувати
1забаламучувати — ую, уєш, недок., забаламу/тити, у/чу, у/тиш, док., перех., розм. Збивати з доброго шляху; одурманювати, затуманювати …
2забаламучувати — дієслово недоконаного виду розм …
3забаламучувати — чую, чуєш, Пр. Занимати кому небудь час, заплутувати комусь думки, замилювати очі, збивати з шляху …
4забаламутити — див. забаламучувати …
5забаламучування — я, с. Дія за знач. забаламучувати …
6забаламутити — мучам, чаш, Пр. Див. забаламучувати …
