з'єднувати
1з'єднувати — ую, уєш, недок., з єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Збирати в один колектив, гурт і т. ін.; об єднувати, згуртовувати. || Збирати разом, докупи, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле. || перен. Зв язувати кого небудь із кимось певними… …
2об'єднувати — ую, уєш, недок., об єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. З єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим. || Сполучати між собою; з єднувати. || Містити, мати у своєму складі. || у що, на чому і без додатка. Згуртовувати, єднати на ґрунті спільності… …
3з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі …
4возз'єднувати — ую, уєш, недок., возз єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. З єднувати знову (про країну, народ тощо) …
5поєднувати — ую, уєш, недок., поєдна/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. Збирати разом, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле; об єднувати. || перен. Єднати на ґрунті спільних інтересів, поглядів і т. ін.; зближувати, згуртовувати. || перен., заст. Примиряти.… …
6приєднувати — ую, уєш, недок., приєдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Додавати що небудь до чогось, об єднувати з чимсь. || у сполуч. зі сл. до себе. Збільшувати свої володіння. || Прикріплювати що небудь до чогось. || Вбирати в себе що небудь, сполучатися з… …
7об'єднувати — I = об єднати (утворювати щось ціле, збираючи разом які н. окремі одиниці, первні), з єднувати, з єднати, зливати, злити, гуртувати, згуртовувати, згуртувати, зводити, звести, інтеґрувати II ▶ див. єднати I, складатися I, 1) …
8від'єднувати — дієслово недоконаного виду …
9возз'єднувати — дієслово недоконаного виду …
10з'єднувати — дієслово недоконаного виду …
