з'єднувати

  • 51притуляти — я/ю, я/єш і рідко приту/лювати, юю, юєш, недок., притули/ти, тулю/, ту/лиш, док., перех. 1) до кого – чого і без додатка.Щільно прикладати, притискати кого , що небудь до когось, чогось. || у сполуч. зі сл. до себе, до серця, до грудей і т. ін.… …

    Український тлумачний словник

  • 52рознімати — і рідко роздійма/ти, а/ю, а/єш, недок., розня/ти, німу/, ні/меш і рідко роздійня/ти, дійму/, ді/ймеш, док., перех. 1) Роз єднувати, відділяти одне від одного що небудь з єднане, зімкнуте, стулене і т. ін. || Розводити (руки) в боки. || Роз… …

    Український тлумачний словник

  • 53розплітати — а/ю, а/єш, недок., розплести/, ету/, ете/ш, док., перех. Розділяти, роз єднувати на окремі пасма (перев. косу, волосся). || Роз єднувати, розчіплювати (пальці, руки, обійми) …

    Український тлумачний словник

  • 54розривати — I а/ю, а/єш, недок., розірва/ти, зірву/, зі/рве/ш, док. 1) перех. Різкими рухами, ривками розділяти на частини, шматки; роздирати. || Розпечатувати, відкривати (пакет, конверт, телеграму і т. ін.). || Робити рваним, дірявим (одяг, взуття). ||… …

    Український тлумачний словник

  • 55розстібати — а/ю, а/єш, рідше розсті/бувати і рідко розстьо/бувати, ую, уєш, недок., розстебну/ти, стебну/, сте/бнеш і рідко розстібну/ти, стібну/, сті/бнеш, док., перех. Робити незастебнутим, роз єднувати що небудь застебнуте. || Виймати з петельок (ґудзики …

    Український тлумачний словник

  • 56скріплювати — юю, юєш і скріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., скріпи/ти, скріплю/, скрі/пиш; мн. скрі/плять; док., перех. 1) чим і без додатка. З єднувати одне з одним, приєднувати одне до одного. || Об єднуючи окремі частини, робити щось цілісним, монолітним. ||… …

    Український тлумачний словник

  • 57спаровувати — ую, уєш, недок., спарува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Об єднувати в пару з якоюсь метою. || Добирати до пари за якимись ознаками. || Об єднувати двох для спільного життя, в одній сім ї. 2) Сприяти зустрічі, знайомству, зближенню і т. ін. кого… …

    Український тлумачний словник

  • 58стуляти — я/ю, я/єш і сту/лювати, юю, юєш, недок., стули/ти, стулю/, сту/лиш, док., перех. 1) Наближаючи впритул одне до одного, щільно з єднувати (предмети або краї предметів). || З єднувати докупи частини чого небудь. || розм. Складати що небудь розкрите …

    Український тлумачний словник

  • 59ділити — I (роз єднувати на частини), поділяти, поділити, розділяти, розділити, членувати, розчленовувати, розчленувати, розщеплювати, розщепити, розтинати, розітнути, розбивати, розбити, паювати, шматувати, розшматовувати, розшматувати; роздвоювати,… …

    Словник синонімів української мови

  • 60злютовувати — злютувати (з єднувати в нерозривне ціле), об єднувати, об єднати, згуртовувати, згуртувати, зв язувати, зв язати …

    Словник синонімів української мови