з'єднувати

  • 21пороз'єднувати — ую, уєш, док. Роз єднати усе чи багато чого небудь …

    Український тлумачний словник

  • 22роз'єднувати — ую, уєш, недок., роз єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відокремлювати, відділяти одне від одного те, що стикається, з єднується. || Переривати зв язок, порушувати контакт в електромережі. || Знаходячись поміж чим небудь, відокремлювати,… …

    Український тлумачний словник

  • 23роз'єднувати — 1) = роз єднати (відокремлювати, відділяти, відмежовувати щось з єднане), розділяти, розділити, поділяти, поділити, ділити; розкріплювати, розкріпити (щось скріплене); розпаровувати, розпарувати, рознютовувати, рознютувати (щось знютоване);… …

    Словник синонімів української мови

  • 24зв'язувати — і рідко ізв я/зувати, ую, уєш, недок., зв яза/ти, зв яжу/, зв я/жеш і рідко ізв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) З єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузлом, петлею і т. ін. || З єднуючи кінці чого небудь, виготовляти, робити щось.… …

    Український тлумачний словник

  • 25спаювати — юю, юєш, недок., спая/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) З єднувати паянням. || З єднувати плавленням. 2) перен. Об єднувати в одне нерозривне ціле; з єднувати. || Робити монолітним, монолітнішим; згуртовувати …

    Український тлумачний словник

  • 26сполучати — а/ю, а/єш і рідко сполу/чувати, ую, уєш, недок., сполучи/ти, лучу/, лу/чиш, док., перех. 1) Скріплювати, зв язувати одне з одним (кінці, деталі і т. ін.); з єднувати. 2) Змішувати разом що небудь різнорідне. || Поєднувати одне з одним, пов… …

    Український тлумачний словник

  • 27єднати — I (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким н.), ріднити, братати, зближати, зближувати, зблизити, об єднувати, об єднати, з єднувати, з єднати, поєднувати, поєднати, пов язувати, пов язати, зв язувати, зв язати, зріднювати …

    Словник синонімів української мови

  • 28згуртовувати — 1) = згуртувати (створюючи між ким / чим н. міцний зв язок, єдність, об єднувати в одне ціле на основі спільности поглядів, інтересів, переконань), гуртувати, організовувати, організувати, об єднувати, об єднати, єднати, з єднувати, з єднати,… …

    Словник синонімів української мови

  • 29пов'язувати — ую, уєш, недок., пов яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Обмотувати чим небудь, зв язуючи кінці; перев язувати. || Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав язуючи кінці. || Закріплювати, зав язувати. || В обряді сватання – перев язувати… …

    Український тлумачний словник

  • 30сплавляти — I я/ю, я/єш і рідше спла/влювати, юю, юєш, недок., спла/вити, влю, виш; мн. спла/влять; док., перех. 1) З єднувати плавленням. 2) перен. Об єднувати в одне нерозривне ціле; пов язувати, з єднувати. II я/ю, я/єш і рідше спла/влювати, юю, юєш,… …

    Український тлумачний словник