з'єднати

  • 31наєднати — єднам, наш, Ол. Найняти. єднам, наш, Вр. Назгоджувати, найняти. Наєднав єм люди, бо треба копати компері …

    Словник лемківскої говірки

  • 32еднати — єднати, схиляти до союзу …

    Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • 33згуртовувати — 1) = згуртувати (створюючи між ким / чим н. міцний зв язок, єдність, об єднувати в одне ціле на основі спільности поглядів, інтересів, переконань), гуртувати, організовувати, організувати, об єднувати, об єднати, єднати, з єднувати, з єднати,… …

    Словник синонімів української мови

  • 34анектувати — Анектувати: нав язати силою [44 1] приєднати [46 1,XIX] А найменше можна насерйоз брати наших представників, хоч поляки живо поквапились се зробити і в спільній подорожі до Риму або анектувати русинів до себе, або вважать їх згідність з поляками… …

    Толковый украинский словарь

  • 35з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі …

    Словник синонімів української мови

  • 36об'єднувати — I = об єднати (утворювати щось ціле, збираючи разом які н. окремі одиниці, первні), з єднувати, з єднати, зливати, злити, гуртувати, згуртовувати, згуртувати, зводити, звести, інтеґрувати II ▶ див. єднати I, складатися I, 1) …

    Словник синонімів української мови

  • 37зблокувати — у/ю, у/єш, док., зблоко/вувати, ую, уєш, недок., перех. З єднати, змонтувати (окремі частини машин, апаратів і т. ін.). || Об єднати що небудь із чим небудь, створивши єдине функціональне ціле (в будівництві) …

    Український тлумачний словник

  • 38зістикувати — зстикува/ти, ку/ю, ку/єш, док.; зістико/вувати, зстико/вувати, о/вую, о/вуєш, недок., перех. 1) З єднати (з єднувати) у стик; здійснити (здійснювати) стикування. 2) перен. Об єднати (об єднувати), привести (приводити) у відповідність, погодити… …

    Український тлумачний словник

  • 39пов'язувати — ую, уєш, недок., пов яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Обмотувати чим небудь, зв язуючи кінці; перев язувати. || Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав язуючи кінці. || Закріплювати, зав язувати. || В обряді сватання – перев язувати… …

    Український тлумачний словник

  • 40скооперувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Об єднати на засадах кооперації (у 1, 2 знач.). 2) перен., розм. Об єднати для спільних справ, дій (про зусилля) …

    Український тлумачний словник