жучий
1Жучий — прил. разг. 1. соотн. с сущ. жук I, связанный с ним 2. Свойственный жуку [жук I], характерный для него. 3. Принадлежащий жуку [жук I]. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …
2жучий — ж учий, ья, ье …
3жучий — жу/чья, жу/чье, жу/чьи (от жук) …
4плоскоріжучий — прикметник …
5протиріжучий — прикметник …
6ріжучий — прикметник …
7швидкоріжучий — прикметник …
8біжучий — а, е. 1) Який біжить, тече; проточний, бігучий (у 2 знач.). Біжуча вода. 2) перен. Який відбувається, здійснюється тепер; поточний …
9плоскоріжучий — а, е. Призначений для підрізування (без перегортання) і розпушування орного шару ґрунту. || Забезпечений таким ріжучим органом (ножем) (про обробне знаряддя) …
10ріжучий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до різати 1). 2) у знач. прикм. Признач. для різання. 3) у знач. прикм., перен. Різкий, гострий (про біль). 4) у знач. прикм., перен. Який викликає неприємні відчуття, справляє неприємне враження …