жовтий колір
1колір — льору, ч. 1) Світловий тон чого небудь; забарвлення. •• Ахромати/чні кольори/ білий, сірий, чорний розрізняються лише за яскравістю. Додатко/ві кольори/ два кольори, які при оптичному змішуванні дають ахроматичний колір. Основні/ кольори/ три… …
2жовтий — а, е. 1) Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між оранжевим і зеленим; який має колір золота, яєчного жовтка, соняшникового суцвіття. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Зблідлий, змарнілий, із… …
3колір — (італ. фарбування) Властивість об єктів матеріального світу, що сприймається як усвідомлене зорове відчуття. Виникає внаслідок впливу на око потоків електромагнітного випромінювання хвиль довжиною від 380 до 760 нм (спектра) або без променевого… …
4чорно-жовтий — державний колір кол. Австрійської імперії [IV] …
5галофлавін — у, ч. Протравний барвник, що його застосовують для фарбування шерстяних тканин у жовтий колір …
6жовтолиций — я, е. Який має жовтий колір шкіри обличчя. || у знач. ім. жовтоли/ці, цих, мн. Ті, обличчя яких мають жовту шкіру …
7зажовтіти — і/є, док. 1) Почати жовтіти; забарвитись у жовтий колір, стати жовтим. 2) Показатися, вирізнитися жовтим кольором, забарвленням на якомусь тлі …
8каротинемія — ї, ж. Надмірна концентрація каротиноїдів у крові, що обумовлює забарвлення шкіри в жовтий колір і розвиток каротинодермії …
9ксантохромія — ї, ж. Забарвлення тканини або рідини в жовтий колір …
10ліпохроматоз — у, ч. Забарвлення шкіри, жирової тканини та кісток у жовтий колір, внаслідок відкладання в них каротиноїдів …