жебрати
1жебрати — жебрам, раш, Пр. Просити милостині, жити з милостині, жебрати …
2жебрати — аю, аєш, недок. 1) неперех. Просити милостиню; жебрачити, жебрувати; старцювати. 2) перех. і неперех. Надокучливо випрошувати що небудь у когось …
3жебрати — дієслово недоконаного виду …
4вижебрувати — ую, уєш, недок., ви/жебрати, аю, аєш, док., перех. Жебраючи, випрохувати що небудь …
5жебрання — я, с. Дія за знач. жебрати …
6жебрачити — чу, чиш, недок. 1) неперех. Просити милостиню; жебрати, жебрувати; старцювати. 2) перех. і неперех. Випрошувати щось у кого небудь …
7жебрувати — у/ю, у/єш, недок., рідко. Те саме, що жебрати 1) …
8лабзюкати — аю, аєш, лабзюкува/ти, у/ю, у/єш, недок., заст. Жебрати. Лабзюкати хліб під вікном …
9паперть — і, ж. Церковний ґанок. •• Стоя/ти на па/перті жебрати, просити милостиню …
10жебрачити — (збирати милостиню), жебрати, старцювати, жебрувати, жебракувати, просити …
- 1
- 2
