жебракувати
1жебракувати — у/ю, у/єш, недок., розм. Бути жебраком (у 1 знач.). || Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати …
2жебракувати — дієслово недоконаного виду розм …
3по жeбраню — жебракувати (просити по хатах) …
4просити — прошу/, про/сиш, недок. 1) перех. і неперех., кого, у кого що, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о чім, об чім, діал. о що. Звертатися з проханням до кого небудь, домагатися чогось; спонукати кого небудь зробити, виконати щось. || з інфін.… …
5старець — рця, ч. 1) Чоловік, який досяг похилого віку, старості (часом з відтінком поваги). 2) Літній монах, поважна духовна особа; пустельник, самітник. 3) Те саме, що жебрак. •• Піти/ в старці/ (старця/ми) [по сві/ту] стати жебраком, почати жебракувати …
6жебракування — я, с. Дія за знач. жебракувати …
7мир — I у, ч. 1) Відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; згода (у 4 знач.). Жити в миру. •• Ми/ром у знач. присл. мирно, без сварок і суперечок. 2) Відсутність збройної боротьби між двома або кількома народами, державами; прот. війна. || Мирна праця.… …
8миркати — аю, аєш, недок., розм. 1) Незрозуміло говорити; незадоволено бурчати. 2) заст. Жебракувати …
9співати — а/ю, а/єш, недок. 1) неперех. Видавати голосом музичні звуки. || Уміти голосом передавати мелодії, маючи для цього відповідні природні дані. || Виступати зі співом професійно (на естраді, в опері і т. ін.). || Професійно займатися співом;… …
10старцювати — ю/ю, ю/єш, недок. 1) Збирати милостиню; жебракувати, жебрачити. 2) Жити у надзвичайній бідності, злиднях …
- 1
- 2
