жарту
11прикольщик — а, ч., жарг. Той, хто багато жартує, полюбляє покепкувати з когось …
12сміх — у, ч. 1) Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. || тільки мн. Веселі розмови, розваги і т. ін. || перев. мн. Насмішки, глузування. •• Без смі/ху не… …
13чудити — джу/, ди/ш, недок., розм. Робити вчинки, які викликають подив, поводитися дивно. || Говорити що небудь несерйозно, заради жарту, жартувати (у 1, 2 знач.) …
14дефініція — Дефініція: визначення [47;II,IV] визначення, встановлення змісту певного поняття [XVI] Гадав би хто, що се ми жартуємо з автора, виписуючи ті однакові дефініції двох (по його думці) різних принципів [XVI] визначення поняття [VII] визначення,… …
15напівжартома — присл. (з відтінком жарту), напівжартівливо, напівжартом, напівсерйозно …
- 1
- 2